Нова біогазова установка на Дніпропетровщині на 80% складається із українського обладнання

У селі Піщанка(Дніпропетровська область) приватне підприємство «Сігма» ввело в експлуатацію біогазову установку, на 80% збудовану за вітчизняними технологіями.

Свиногосподарство, яке входить у 20-ку найбільших в Україні, вирішило утилізувати гній наприкінці 2014-го року, передає Аgravery.com.

«80 тонн гною на добу стало забагато для удобрення власних полів(150 га), - згадує директор ПП«Сігма» Санасар Куюмчян. – Близько 1 млн грн компанія витрачала лише на дизельне паливо для вивозу відходів, які у Європі вважають цінним добривом. Ми ледь не доплачували, щоб сусідні фермери його використовували».

Додатковим аргументом для будівництва установки із переробки гною у селі Піщанка (Дніпропетровський район) стали нарікання громадян на неприємні запахи, каже директор господарства. «Щоб зменшити сморід ми використовували мікробіологічні препарати, сепарували гній, тверду фракцію якого навіть пробували переробляти на біогумус за допомогою каліфорнійських черв’яків, але скарги й перевірки з Міністерства охорони здоров’я України, прокуратури, екологічної інспекції та санстанції не припинялись, - каже він. - Питання потрібно було вирішувати».

У лютому 2015 ПП «Сігма» уклало контракт із ТОВ «Екоенерго-Буд» і почало будувати біогазову установку. «Через помилки при проектуванні системи газоочищення і системи підігріву біомаси у метантенку запуск відбувся лише влітку 2016 року, - говорить Санасар Куюмчян. - Наприкінці минулого року здавалося, що вже закінчуємо, але потім знадобилося ще півроку, щоб удосконалити систему».

Біогазова установка «Сігми» більше, ніж на 80% складається із обладнання ― українського виробництва. Ідентична німецька біогазова установка обійшлася б господарству у 3 млн євро, наголошує Санасар Куюмчян.

«Це перший подібний проект українського виробництва і ми потенційно готові до того, що він частіше може виходити з ладу, - каже власник свиноферми. - Але навіть ремонт буде набагато оперативніший і дешевший».

Принцип роботи біогазових установок скрізь однаковий, але Європа їх уже збудовала тисячі, а для України це екзотика, пояснює головний інженер проекту Євген Кулік. «Наша ― перша, тому нам, доводилося часто переробляти, витрачати якісь кошти, - говорить фахівець. - Ми розуміємо, що розробник біогазової установки вчиться так само як і ми, і вже наступний об’єкт даватиметься легше».

Постачальником когенераційної установки став український виробник ТДВ «Первомайскдизельмаш». Раніше такі ж двигун-генератори цей завод виробляв для великих кораблів, але працювали вони на іншому виді палива. Тестування роботи на біогазі показало, що вона успішно працює.

Додатковим аргументом у виборі українських технологій стала і нестабільна економічна ситуація в країні. Зараз біогазова станція у Піщанці щодня переробляє 80 кубометрів свинячого гною і виробляє до 2 тис. нм3 біогазу на добу. Далі біогаз потрапляє на когенераторну установку, яка виробляє близько 150 кВт-год електроенергії ― саме стільки підприємству потрібно для власних потреб. Раніше на ці потреби господарство витрачало 150-160 тис. грн/місяць. Передбачається, що когенератор продукуватиме 450 кВт/год теплової енергії, яку будуть використовувати на потреби господарства. Продукти переробки біогазу заміщуватимуть 100% енергоносіїв, які потрібні для утримання свиноферми у Піщанці.

Вже восени установка має виробляти 4 тис. м3 біогазу на добу, сподівається Санасар Куюмчян. «Щоб вийти на цю цифру до переробки гною додаватимемо відходи від власного виробництва комбікорму, - пояснює директор господарства. - Також ведемо перемовини із переробними підприємствами, розташованими неподалік та великими мережами супермаркетів, прострочену продукцію яких також плануємо переробляти у енергію. Лише мережа із Дніпропетровська пропонує 1-2 тонни зіпсованих продуктів у тиждень».

Підвищити ефективність роботи установки можна було б відходами м’ясного походження, однак в такому разі на ферму можуть потрапити патогенні мікроорганізми (наприклад, АЧС), пояснює Санасар Куюмчян.

Ще один побічний продукт біогазового виробництва ― дефекат, до його складу входять фосфор, кальцій і азот, - будуть використовувати для удобрювання полів, які орендує та обробляє господарство.

Будівництво біогазового комплексу обійшлося ПП «Сігма» у 16 млн гривень. Кредитором проекту виступив ПроКредит Банк.

«Ми порахували, що біогазова установка буде вигідною для господарства, якщо заощаджуватиме лише кошти на утилізацію гною, - наголошує Санасар Куюмчян. – А ми ще виробляємо газ та електроенергію - це остаточно підкупило».

Обслуговування комплексу обходитиметься господарству приблизно у 100 тис. гривень на місяць (включно із витратами на заробітну плату персоналу). За попередніми підрахунками, із «зеленим» тарифом» проект окупиться за 3-4 роки, а без нього – за 10 років.

Наразі в компанії займаються питанням отримання зеленого тарифу, а також будують відповідні комунікації, які дозволять віддавати електроенергію у загальну мережу та подавати електроенергію на ферму.

Наразі процес отримання «зеленого» тарифу містить багато зайвих бюрократичних бар’єрів, говорить президент АСУ Артур Лоза. «Так, у документах проект назвали «Проект реконструкції переробки гнойових стоків…», але з’ясувалося, що у назві претендента на зелений тариф має бути: «Побудова електрогенеруючої потужності з біогазу», - наголошує фахівець.

В Україні необхідно запровадити поширену у розвинених країнах схему, згідно з якою біогазові установки потужністю до 500 кВт узагалі не потребують ніяких дозвільних документів, каже Артур Лоза.

«Ми порахували, що біогазова установка буде вигідною для господарства, якщо заощаджуватиме лише кошти на утилізацію гною, - наголошує Санасар Куюмчян. – А ми ще виробляємо газ та електроенергію - це остаточно підкупило».

Ще один приклад. Земля, що знаходиться під господарством, де збудували установку, має цільове призначення ― сільгоспбудівлі. Але вимоги держави при отриманні «зеленого» тарифу такі, що там, де виробляють електроенергію, цільове використання землі має бути «для виробництва електроенергії». Тож, щоб змінити цільове призначення 0,5 га площі господарства, ПП «Сігма» потрібно відділити цей шматочок землі, замовити нову документацію на землю та на територію біогазової установки, а також на обласному рівні отримати необхідні дозволи на розробку технічної документації.

За словами Санасара Куюмчяна, господарство розраховує отримати «зелений тариф» протягом шести місяців.

ПП "Сігма" не збирається зупинятися на досягнутому і має намір будувати біогазові установки й на інших об'єктах. Так, на виробничому майданчику розташованому у селі Степове зводитимуть установку більшої виробничої потужності. І не тільки через те, що на цій фермі більше свиней, а тому, що поблизу місцеві фермери зберігають прострочену продукцію, яку можна переробити в енергію.

Майбутні біогазові майданчики будуватимуть подалі від свиноферм, щоб мати можливість переробляти будь-які органічні відходи. «Зараз у нас на складі є 35 тонн відходів від виробництва шлуночків і ніжок, - каже Санасар Куюмчян. - Але через занадто великі ризики занесення патогенів на ферму, не можемо їх переробити».

Источник

Comments are closed.